МЕТОДИКА

проведення моніторингу матеріалів друкованих ЗМІ на предмет порушення журналістських стандартів

Розділ І. Загальні положення

  1. Моніторинг матеріалів друкованих ЗМІ проводиться з метою оцінювання кількості матеріалів з порушеннями журналістських стандартів, а також часової динаміки зміни кількісних показників таких порушень.

  2. Моніторинг матеріалів друкованих засобів масової інформації на предмет порушення журналістських стандартів координується Громадською організацією “Інститут масової інформації”.

  3. Ознаки порушень журналістських стандартів у матеріалах встановлюються групами експертів, до яких входять експерти у сфері медіа, журналістики, масових комунікацій тощо, визначені за погодженням з ГО “Інститут масової інформації”.

  4. У рамках моніторингу аналізуються по кілька найпопулярніші друковані видання в кожному регіоні (м.Київ, Львівський, Рівненський, Донецький та Кримський регіони).

  5. Проведення моніторингу розпочинається з 1 червня 2009 р. і закінчується 30 вересня 2010 р. Сумарно моніторинг проводиться 10 календарних місяців; місяці, в які моніторинг не проводиться, визначаються ГО “Інститут масової інформації” в процесі його проведення зважаючи на час початку активної фази передвиборної кампанії, зменшення виходу номерів друкованих видань у певні місяці та інші фактори.

Розділ ІІ. Порядок проведення моніторингу

  1. Первинний аналіз друкованих ЗМІ проводиться з метою відокремлення матеріалів, маркованих як реклама будь-яким способом, від матеріалів без такого маркування.

    Матеріали без рекламного маркування аналізуються експертами відповідно до пунктів 2 і 3 цього розділу. За наявності маркування в хоч якій-небудь формі відповідні матеріали аналізуються згідно з пунктом 4 цього розділу.

  2. Оцінювання кожного з матеріалів без рекламного маркування проводиться на предмет дотримання наступних журналістських стандартів:

    а) актуальність матеріалу;
    б) суспільна важливість інформації;
    в) збалансованості (висвітлення основних точок зору);
    г) відокремлення фактів від коментарів;
    ґ) точність і достовірність (перевіреність) інформації.

  3. Порушення журналістських стандартів, перелічених у попередньому пункті цього розділу, можуть виникати як внаслідок недбалості або низької кваліфікації журналістів (неумисно), так і внаслідок свідомого (умисного) порушення цих стандартів. На даному етапі розвитку українських медіа особливо значну небезпеку для права громадян отримувати інформацію та робити усвідомлений, зокрема політичний, вибір, становить уміщення в ЗМІ рекламних матеріалів без маркування, тобто фактично як журналістських матеріалів, які сприймаються аудиторією як більш об’єктивні й збалансовані, порівняно з рекламою.

    Виходячи з наведеного вище експерти повинні перевірити, чи наявні в матеріалах, проаналізованих відповідно до пункту 2 цього розділу, ознаки прихованої реклами (політичної або комерційної). До таких ознак зокрема належать:

    а) наявність цілком або майже ідентичного матеріалу в інших ЗМІ, особливо, якщо в цих ЗМІ такий матеріал маркований як реклама;
    б) матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг певного суб’єкта (вказування в матеріалі адреси магазину, контактного телефону фірми тощо);
    в) фігурування в матеріалі в якості експерта особи, яка некомпетентна коментувати подію або процес, котрим присвячений матеріал, зважаючи на рід занять та сферу інтересів такої особи;
    г) безпідставне акцентування уваги лише на позитивних або негативних характеристиках певного товару (суб’єкта).

    Експерти можуть зазначати також інші ознаки прихованої реклами в матеріалах. Якщо думка всіх експертів відповідної групи щодо такої ознаки саме як ознаки прихованої реклами одностайна, то відповідний матеріал включається до звіту експертів як матеріал з ознаками прихованої реклами.

  4. Аналіз матеріалів, маркованих як реклама будь-яким способом, проводиться з метою визначення чи зрозуміле (читабельне) таке маркування для читачів. Не зрозумілим для читача (неналежним) маркуванням вважається:

    а) маркування у формі, відмінній від слів “реклама” або “на правах реклами”;
    б) маркування, якщо не зрозуміло, до якого матеріалу (матеріалів) воно відноситься.

  5. У разі неспівпадіння оцінок різних експертів щодо певного матеріалу питання його оцінки вирішується шляхом голосування експертів відповідної групи. Експерти не мають права утриматися при голосуванні. Результат голосування визначається більшістю голосів експертів відповідної групи, при рівному розподілі голосів “за” і “проти” експерти надсилають спірний матеріал до ГО “Інститут масової інформації”, яка проводитиме оцінку матеріалу в такому разі.

  6. За результатами кожного засідання група експертів надсилає ГО “Інститут масової інформації” звіт про моніторинг матеріалів друкованих ЗМІ у своєму регіоні.

Розділ ІІІ. Прикінцеві положення

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації як у цілому так і в частині якогось певного видання або матеріалу є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України “Про інформацію” і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення.